У горя нема слів – є тільки горе…

    Трагічна звістка сколихнула Тернопільську загальноосвітню школу №11: страшна хвороба раптово вирвала з життя нашого директора – Павла Степановича Літинського. Невимовний біль і сльози оселилися сьогодні у серцях педагогів, працівників школи, випускників, учнів та їхніх батьків.

    Мудрий наставник, Відмінник освіти, управлінець нового типу і європейського бачення сучасної школи, ініціатор цікавих проектів. Істинний патріот України, Тернополя, рідної школи.

     Павло Степанович майже два десятки років очолював нашу 11 школу. Був водночас і керівником, і порадником, і другом.

    Поважав колег, був винятково добрим, умів прощати. Великий друг дітей, номінант почесного учнівського звання «Найдемократичніший директор».

    Людина великого серця, він ніколи не мав темряви в душі. Був оптимістом, мав багато творчих задумів, планів. Мрійник, дбайливий господар.  За час перебування його на посаді  школа стала сучасною і ошатною...

    Любив квіти…, два кущі троянд, посаджених його руками біля входу до школи, стануть тепер ПАМ’ЯТТЮ...

    Міг стільки ще зробити, міг стільки ще бути разом з нами, але….. Сьогодні, схиляючи у невимовній скорботі голови, ми кажемо: «Прощайте, дорогий Павле Степановичу, Учителю, наш Директоре, Наставнику і незабутній Друже!...»

  Нехай Ваша світла Душа зійде Зорею на Небесах…

Колектив одинадцятої школи