Візуал, аудіал, кінестетик, дискрет - що це? Ці слова означають особливості сприйняття і переробки інформації людьми різного віку.

Візуал - людина, що сприймає більшу частину інформації з допомогою зору.

Аудіал - той, хто одержує основну інформацію через слух.

Кінестетик - той, хто сприймає інформацію через інші відчуття (нюх, дотик та ін) і за допомогою рухів.

Дискрет - людина, у якої сприйняття інформації відбувається через логічне осмислення, з допомогою цифр, знаків, логічних доказів. Ця категорія людей зустрічається рідше за все, а дітям, в тому числі і школярам, зазвичай зовсім не властива.

Такі особливості психіки проявляються вже в дошкільному віці і відіграють велику роль у налагодженні контактів дитини з оточуючими, в успішності навчання, отримання нових навичок і вмінь.

 Як розпізнати в людини ведучий канал сприйняття і переробки інформації? Часто достатньо поспостерігати!

ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

Малюк-візуал при сприйнятті інформації більше покладається на зорові відчуття. Він швидко запам'ятовує колір, форму, розмір. Якщо малюку запропонувати нову іграшку, він спочатку уважно розгляне її з усіх боків. Діти-візуали люблять ліпити, малювати, вирізати, складати пазли. Їх заняття та ігри включають в себе взаємодію очей і рук. Такі дітки вважають за краще розглядати картинки в книжці, ніж слухати казку (наприклад, на аудіо касеті або у виконанні мами).

Для дитини-візуала важливо, що на ньому одягнено, він сам вибирає колір колготок, сукні, кофтинки; дівчатка трепетно ставляться до прикрас, шпильками, бантики. Малюк-візуал насамперед запам'ятає і розповість, хто, в чому прийшов сьогодні в садок, у кого на майданчику була найяскравіша іграшка. Візуал досить акуратний (для свого віку), він, наприклад, не полізе в калюжу, бо черевики будуть брудними, непривабливими. У спілкуванні з однолітками дитина-візуал спочатку спостерігає, а вже потім йде на контакт (спільну гру), може довго грати один. У вихованні малюка-візуала необхідно приділяти увагу розвитку мови (він неговіркий), комунікабельності (вмінню спілкуватися), фізичної координації.

Дошкільник-Аудіал пізнає навколишній світ через звуки, тому раніше інших починає говорити, має великий словниковий запас. Такі малюки люблять слухати музику, казки на аудіо, вести розмови - обговорювати, доводити. Придумує різні казки, ігри. Вміє переконувати, умовляти. Але в рухливих іграх брати участь не любить. Діти-аудіали дуже товариські. Вони можуть трохи відставати від однолітків у розвитку навичок, пов'язаних з зоровим (пошук відмінностей на картинках) і моторних (вміння спритно залазить на гірку, швидко і довго бігати) сприйняттям. Тому варто ці навички розвивати за допомогою ігор, вправ.

Маленький кінестетик пізнає світ за допомогою дотиків, рухів. У нього добре розвинена моторика, він дуже багато рухається, зазвичай рано починає ходити. Такий малюк любить активні ігри, пов'язані зі стрибками, бігом, боротьбою, йому важко всидіти на одному місці, довго займатися однією справою. Малюк-кінестетик любить все чіпати, обмацувати; йому особливо важливі тактильні відчуття, тому частіше пестіть, притискайте до себе, цілуйте, намагайтеся менше вживати батьками улюблену фразу "Не чіпай!"

ШКіЛЬНИЙ ВІК

Візуали у своїй промові вживають іменники, дієслова, прикметники, пов'язані із зором (дивитися, спостерігати, картина, на перший погляд, барвистий, яскравий, як бачите ...).

Для аудіала характерні слова, пов'язані зі слуховим сприйняттям (голос, послухайте, обговорювати, мовчазний, тиша, беззвучний ...).

Словник кінестетика в основному включає слова, що описують почуття, відчуття (схопити, м'який, теплий, шовковистий, дотик, добрий нюх, ароматний, гнучкий ...).

Направленість погляду.

У візуалів при спілкуванні погляд спрямований в основному вгору,

 у аудіалів - по середній лінії,

у кінестетиків - вниз.

Особливості уваги.

Кінестетику взагалі важко концентрувати свою увагу, його легко відволікти чим завгодно; Аудіал легко відволікається на звуки;

візуалу шум практично не заважає.

Особливості запам'ятовування

Візуал пам'ятає те, що бачив, запам'ятовує картинами (образне мислення добре розвинене). 

Аудіал - те, що обговорював, запам'ятовує, слухаючи.

Кінестетик пам'ятає загальне враження; запам'ятовує, рухаючись, обмацуючи, нюхаючи.

Приклади розходжень у поведінці.

Ситуація: домашнє завдання, яке записано на дошці.

 Візуал слухняно відкриє щоденник і перепише з дошки те, що задано додому.

 Аудіал перепитає у сусіда і запише зі слуху або не буде взагалі нічого писати, а вдома зателефонує і дізнається в однокласників, що задано.

 Кінестетик довго риється в портфелі, знаходить потрібні підручники, в них - задані сторінки і прямо в підручниках відзначає, що задано.

 Ситуація: поведінка на перерві.

Візуал найчастіше залишається в класі (якщо там не дуже шумно) або виходить у коридор і розглядає інформацію на стінах, спостерігає за іншими дітьми.

 Аудіал використовує перерву, щоб наговоритися і погаласувати.

 Кінестетику перерва потрібна, щоб розім'ятися, порухатися.

Звичайно ж, при навчанні, вихованні необхідно враховувати особливості сприйняття і переробки інформації. Це відноситься і до батьків, і до педагогів. Важливо спілкуватися з дитиною на "його мові".

Зауваження сприймуться  краще, якщо:

візуалу - похитати головою, пригрозити пальцем;

аудіалу сказати пошепки "ш-ш-ш", "тихіше";

кінестетику покласти руку на плече. 

При виконанні дитиною домашнього завдання рекомендується:

візуалу дозволити мати під рукою листок, на якому він у процесі роботи може креслити, штрихувати, малювати і т.д.;

 аудіалу не робити зауваження, коли він в процесі запам'ятовування видає звуки, ворушить губами;

 кінестетика не змушувати сидіти довгий час нерухомо, давати можливість моторної розрядки (сходити в іншу кімнату, встати і пострибати ...).

При спілкуванні використовуйте методи, зрозумілі та близькі дитині:

з візуалами вживайте слова, що описують колір, форму, місце розташування, можна виділяти кольором пункти в книзі, використовувати таблиці, схеми, наочні посібники;

з аудіалами використовуйте варіації голосу (гучність, паузи, інтонації );   

з кінестетиками використовуйте жести, дотики, досить повільну мову, дозволяйте йому "обігравати" інформацію.

Кожна людина, дитина в тому числі, використовує різні канали сприйняття, тобто, ми не можемо бути тільки візуалами, наприклад. Особливості сприйняття залежать і від віку: для маленьких дітей властиво прагнення все помацати, спробувати на смак, школярі ж частіше залучають слух і зір. Вчіться розуміти один одного, тоді у вашому житті і в житті ваших дітей буде набагато менше проблем!